Довкола соціальних стандартів у суспільстві продовжують розпалюватися пристрасті. Хоча ухвалювати зміни до них потрібно зважено та спокійно, вірно розраховуючи можливості державної казни. Напевне, так воно й було б. Якби не одне "але" - ми стоїмо на порозі виборів президента. А отже, такі важливі питання як мінімальні розміри зарплати та пенсії знову стають розмінною картою в руках політиків.

Про ілюзії та реалії Держбюджету-2010, а також про можливості та наміри уряду кореспондент УКРІНФОРМу розмовляє з міністром праці та соціальної політики України Людмилою Денісовою.

- Людмило Леонтіївно, який соціальний захист пропонується проектом Держбюджету-2010 і в чому полягають нові ініціативи уряду Ю.Тимошенко?

- Соціальний захист громадян в умовах кризи є вкрай необхідним, тому уряд вживає все можливе, аби пом'якшити її наслідки для всіх верств населення - як найбідніших, так і найманих працівників.

Серед наших пріоритетів - створення сприятливих умов для оздоровлення економіки та підвищення ефективної діяльності підприємств. Працюватимуть підприємства - збільшуватимуться й надходження до бюджету. А це - заробітна плата вчителів, медиків, науковців, пенсії, стипендії та інші соціальні виплати.

Зокрема, фонд оплати праці для працівників бюджетної сфери планується збільшити на 19,1%. Перший тарифний розряд Єдиної тарифної сітки для бюджетників зростатиме і сягне 1 грудня розміру мінімальної заробітної плати - 778 грн, що на 16,3% більше, ніж він становитиме на цю дату в нинішньому році.

Проект Держбюджету передбачає кошти на підвищення з 1 січня 2010 року розмірів посадових окладів працівників бюджетної сфери, виходячи з підвищення розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду Єдиної тарифної сітки.

Отже, протягом року п'ять разів підвищуватимуться посадові оклади бюджетників, виходячи з розміру посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду за Єдиною тарифною сіткою, який з 1 січня становитиме 555 грн, з 1 квітня - 567 грн, з 1 липня - 570 грн, з 1 жовтня - 586 грн, а з 1 грудня він сягне 778 грн, тобто, рівня мінімальної заробітної плати.

Не обійшов уряд своєю увагою й проблеми сімей з дітьми. Вперше в 2010 році 240 тисяч багатодітних сімей одержать таку пільгу як знижку на 50 % з оплати житлово-комунальних послуг та послуг зв'язку, а також право безкоштовного проїзду всіма видами міського та приміського транспорту.

Враховуючи, що наступного року ми відзначатимемо 65-у річницю Перемоги у Великій Вітчизняній війні, уряд пропонує майже втричі збільшити видатки для виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня ветеранам війни, а кожен інвалід війни отримає в 10 разів збільшену виплату.

Є й інші ініціативи уряду. У проекті бюджету з`явилася така норма як допомога на ліки. Надаватиметься вона найменш забезпеченим пенсіонерам, або майже половині від їх загальної кількості, тобто тим, хто отримує пенсії в розмірі 600, 700 або 800 грн. На ці цілі в бюджеті передбачається 3 млрд грн.

Ще одна новація - виплата працівникам клубних закладів допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань. Вперше за 18 років ми будемо виплачувати медичному персоналу надбавку за вислугу років, що практично на 20% підвищить їхню заробітну плату. На 15% збільшаться й посадові оклади викладачів середніх шкіл, інтернатів, ПТУ та вузів.

- Державною соціальною гарантією є також мінімальна заробітна плата. Прокоментуйте ініціативи щодо підвищення соціальних стандартів Блоку Литвина та Партії регіонів. Чи "подужає" їх державний бюджет за умов кризи?

- Уряд виходить з того, що розмір мінімальної зарплати не повинен бути фактором, що спричинить погіршення соціального захисту працівників та позбавить роботи значну їх кількість. Цей стандарт підвищуватиметься 5 разів, загалом же його розмір збільшиться на 16,3%. Вперше мінімальна заробітна плата буде встановлена у місячному і, що не менш важливо, у погодинному розмірі.

Такий підхід є для уряду прийнятним. На відміну від народних депутатів, які чомусь забули, що соціальні стандарти - не манна небесна, і що вони мають бути підкріплені реальними коштами. Тому не дивно, що проти різкого підвищення розміру мінімальної заробітної плати в цих умовах виступають й роботодавці. Адже це призведе до зростання собівартості продукції, підвищення цін на споживчому ринку, зростання інфляції, вивільнення працівників, збільшення кількості безробітних та зростання заборгованості з виплати заробітної плати, яка у вересні становила 1,6 млрд грн, в тому числі 800 млн - на підприємствах недержавного сектору економіки.

Переконана, підвищення мінімальної заробітної плати потягне за собою різке збільшення решти зарплат. Слід буде підвищити на 15% фонди оплати праці підприємств, що позначиться на зростанні цін. Хто ж тоді купуватиме ці товари?

Крім того, збільшення розміру мінімальної заробітної плати є одним із найголовніших показників, який використовується для визначення обсягів видатків бюджетів усіх рівнів. Тому при встановленні розміру мінімальної заробітної плати на відповідний рік мають враховуватися можливості місцевих бюджетів.

Не поліпшить реального життя українців і встановлення непомірних розмірів прожиткового мінімуму, який по суті депутатами брався зі стелі. Його різке зростання (понад 30 %) вимагатиме відповідного збільшення основних соціальних гарантій. А це, в свою чергу, потребуватиме додаткових бюджетних коштів на суму, яка обчислюється в 71 млрд грн на рік. Саме тому я називаю такий закон бомбою. Бомбою - не під уряд. Це бомба - під державу та бізнес!

- А які гарантії обіцяє нинішня виконавча влада для літніх людей?

- Загалом комплекс передбачених урядом заходів гарантуватиме річне зростання середніх розмірів пенсії на 11%. Мінімальна пенсійна виплата залишатиметься й надалі більшою від прожиткового мінімуму, а співвідношення цих величин становитиме 16,5%.

Одним із основних завдань уряду на наступний рік є забезпечення виплати пенсій із солідарної системи з урахуванням прийнятого урядом рішення щодо збільшення у вартості одного року страхового стажу до 1,35%. Таким чином, при середній тривалості страхового стажу 37 років розмір пенсії складе 57 % заробітку (проти 43% на кінець 2007 року).

- І все ж принцип справедливості у призначенні пенсій залишається актуальним. Як ви прокоментуєте нещодавнє рішення Конституційного Суду щодо ліквідації обмеження максимальних розмірів пенсій?

- У законах України про державний бюджет на 2006, 2007 та 2008 роки передбачалася норма щодо застосування максимального розміру пенсій. Напевне, більшість українців вважають такий підхід цілком справедливим, оскільки розрив між максимальними та мінімальними пенсіями в Україні залишається досить великим.

Але що ж ми отримали після нещодавнього рішення Конституційного Суду? Ті, хто отримував пенсії розміром у 5976 грн, а прокурори - 10 000 грн, виявляється, були несправедливо обділені і тепер мають отримувати ще більше!

Наведу ще трохи статистики. У жовтні мінімальний розмір пенсійної виплати становив 572,4 грн, а середній - 946,10 грн. Нині в Україні нараховується 13,8 млн пенсіонерів, із них 12 тис осіб досі отримували пенсію з обмеженням максимального розміру. Тепер же, завдяки рішенню КС, нові щомісячні витрати із бюджету Пенсійного фонду обійдуться державі у 34 млн грн.

Погодьтеся, такий підхід справді є дуже далеким від принципів соціальної справедливості. Гадаю, покласти край подібним перекосам допоможе недавно ухвалена урядом Концепція подальшого проведення пенсійної реформи. Цей документ серед низки багатьох інших новацій передбачає й уніфікацію пенсійного законодавства.

- Дякую за інтерв'ю.

Наталія Тихоненко,

УКРІНФОРМ.