Встановлено, що люди з фізичними обмеженнями складають 10-15% усього населення Європи. Люди з фізичними обмеженнями мають вдвічі більше шансів не мати кваліфікації, ніж інші; освіта для них є не такою доступною і часто має нижчі стандарти, ніж для інших. У той же час і вища освіта, і професійне навчання і досвід роботи іноді менш доступні для них. Ймовірність бути безробітними для них приблизно вп'ятеро вища, ніж у здорових людей.

Концепція, яка стверджує, що люди з фізичними обмеженнями є громадянами з рівними правами, які самі роблять свій життєвий вибір, продовжує розвиватися, і представляє людей з фізичними обмеженнями частиною суспільства, що впливає на його розвиток. Необхідно задовольняти їх потреби і створювати середовище, у яке вони зможуть зробити свій внесок.

Стаття 13 Договору про створення Європейського Союзу, що визнає необхідність боротьби з дискримінацією людей з фізичними обмеженнями, забезпечує стимул для боротьби за повні громадянські права людей з фізичними обмеженнями. Європейський форум з питань фізичних обмежень вимагає прийняття директиви, що стосується людей з фізичними обмеженнями, яка охоплює доступ до всіх послуг. Установи культурної спадщини повинні знати і виконувати європейську стратегію, що впливає на розвиток прав людей з фізичними обмеженнями у всіх державах – членах ЄС. Наприклад, у Великобританії з 2004 Директива ЄС щодо зайнятості 2000/78/EC розширює сферу застосування Закону про недопущення дискримінації людей з фізичними обмеженнями 1995 на всіх роботодавців, незалежно від кількості наявних у них працівників.

13 грудня 2006 року Генеральна Асамблея ООН схвалила Конвенцію з прав інвалідів. Конвенція стала узагальнюючим документом, який спрямований на захист людей із різними формами фізичних, розумових та сенсорних обмежень. Документ розпочинає новий етап історії, в якій люди з інвалідністю з усього світу матимуть рівні права та можливості.

Досі права інвалідів, яких у світі нараховується до 650 млн. чоловік, не були закріплені у єдиному міжнародно-правовому документі. Конвенція спрямована на залучення інвалідів до всебічного життя суспільства, а також на забезпечення, відстоювання і захист їхніх прав, на ліквідацію дискримінації по відношенню до них.

Документ складається із 50 статей, спрямованих на забезпечення права на працю, охорону здоров’я, доступу до правосуддя, особистої недоторканності, свободи пересування і особистої мобільності, повну участь в житті суспільства.