І як наслідок, сьогодні маємо масштабну проблему, коли величезна кількість пенсіонерів заполонили суди намагаючись відстояти ті копійки, які для них передбачені у законі.  І суди враховуючи законність вимог цих людей приймають позитивні рішення щодо захисту їх прав.  Але потрібно зазначити, що судова система виявилась неготовою до такої кількості звернень дітей війни і на сьогодні суди завалені цими позовами.  Суди перетворилися на місця паломництва літніх людей, місця постійних їх зустрічей і чергових розчарувань у спроможності держави забезпечити виконання своїх обіцянок.

А що держава робить для того, щоб вирішити цю проблему. На перший погляд нічого. Але якщо придивитись до тих законодавчих ініціатив, які виходять із уряду, то можна сказати про те, що держава намагається встановити ручне керування цими виплатами.  І в такий спосіб фактично нівелювати ті соціальні гарантії, які є на сьогодні у законі.

Зокрема, це визначено у проекті  закону про гарантії виконання рішення суду, який на початку цього року був поданий до Верховною ради. В цьому документі передбачається, що розмір доплати до пенсії дітям війни вже буде встановлено не у законі, як це є зараз, а буде встановлюватись урядом.  Зрозуміло, що у цьому випадку уряд буде керуватися тими фінансовими ресурсами, які держава буде виділяти на ці цілі. І встановлювати такий розмір, який необхідний буде уряду на той чи інший момент часу.

А  враховуючи відсутність фінансування цих пільг навіть сьогодні, коли закон чітко встановлює їхній розмір і у кожного є можливість захистити свої права у суді, то цілком очевидним є те, що пропонований Кабінетом міністрів України вихід із ситуації є способом, не виконуючи записані у законі соціально-економічні гарантії, і не вирішуючи цю проблему по суті,  уникати відповідальності за їхнє невиконання.

P.S. Для тих, хто має намір добиватися справедливості відстоюючи свої права, викладаю зразки необхідних документів для захисту Ваших прав.

http://i-law.kiev.ua/?p=241